- Актуальні літературні новини та анонси
- Аналітика літературних подій та процесів
- Огляди книг
- Репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій
- Бібліотека ексклюзивних публікацій: проза, поезія, критика,
драматургія, переклади, інтерв'ю, публіцистика
Твір: “Тероріум”
Автор: Василь Кожелянко
Видавництво: Кальварія, Львів
Рік: 2002
Жанр: Роман
Оцінка: 7/10
Кажуть, “Тероріум” – найкраще з досі написаного у Василя Кожелянки. Ні, чесно кажуть. Так не тільки в малесенькій рецензії на перших та останніх сторінках книги написано. Хоча там також така інформація наявна.
Чи змінився автор у порівнянні з його попереднім “п`ятикнижжям”? Важко сказати. А якщо мені важко сказати, можна зробити логічний висновок: якщо і змінився, то не вельми. Бо якби він зробив це суттєво, це можна було б помітити, а значить – і сказати було б не важко. Правильно? Правильно. Вопроси єсть? Впросов нєт, - як говорив один з героїв “Тероріуму”. Ну добре, це я уже відволікаюсь. Але дійсно. Щоб сказати, що Кожелянко став глибшим – ну може трішки. Поверхневість у описах важливих і переломних подій збереглась. Альтернативна історія Василя, як і раніше, іноді здається аж надто альтернативна. Події вірогідні переплітаються з подіями абсурдними і важкоприйнятними для розуміння.
Терористична організація “Юна Великоукраїна” веде жорстоку боротьбу з креольським проросійським режимом напівзалежної України. Але приводять до перемоги революцію не самовіддані герої, а треті зацікавлені сили. Легко граючись на струнах народного гніву, повністю контролюючи ситуацію, вони просто роблять вигідні їм рокіровки в українській владі. Не вельми райдужне майбутнє.
Треба чесно зауважити, що Кожелянкові, наче тонкому психологу, надзвичайно точно вдається підмітити, а потім вдало описати і розкрити сутність законів владних вертикалей а також справжнього українського менталітету. Політичний сарказм та іронія + прикольні ідеї щодо подій = секрет успіху Кожелянка. В усьому іншому автор “Тероріуму” – посередній письменник. Мені здається навіть він сам це розуміє, бо постійно вискакує на своїх плюсах. І робить це, треба сказати, досить вдало. Що само собою можна вважати ще одним його позитивом.
Я не письменник постмодерніст і ніколи ним не був. Не називайте мене так.
Для тих, хто не знає як ставиться Сергій Жадан до Любка Дереша, до Венедикта Єрофєєва, до Спілки письменників України, до творчих спілок загалом, до постмодернізму, до українського футуризму і Семенка; хто не знає чого не вистачає українській літературі, чого не вистачає самому Жадану, що для письменника найбільший кайф, що він робить, лягаючи спати, що вчинить Жадан з Міністерством освіти, про що він не готовий говорити з широкою аудиторією, які поняття він сприймає скептично; і найголовніше – для тих, хто сумнівається, що цьому “застудженому горлу” можна вірити, власне, і публікується нижченаведана нарізка.
Слідом за епатажною і скандальною Іреною Карпою своє ім`я в історію сучасної української літератури вирішив вписати ще один питомий музикант - фронтмен популярного гурту “Скрябін” Кузьма. Цього року він дебютував з книгою “Я, “Побєда” і Берлін”. Попри рекордні продажі роботи, варто зазначити, що дебют видався непереконливим. Популярність книги, перш за все, зумовлена славою Кузьми як музиканта. А от чи купуватимуть Скрябіна після того, як пізнають його в образі письменника - сказати важко. Читати далі
Не-романтик. Людина блискучої самоосвіти, суворої праці й шаленої активності. Міг писати про що завгодно – а сходив зрештою до наболілого. Наболілої сірості, наболілої порожнечі, серед якої найяскравіша подія – смерть. Все так просто. Валеріан Підмогильний. далі!
Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.
Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. далі..
Пошук по сайту
всі публікації
Твір: “Тероріум”