|
Прозаїк, поет, перекладач, науковець, Юрко Покальчук — одна з найцікавіших і найоригінальніших постатей в українській літературі, його називають культовим письменником сучасності і це справді так. Команда Літературного Порталу “Точка...” має за честь відкривати нову рубрику “Електронна бібліотека” книгою “Окружна дорога” написаною Покальчуком. Роботи надані персонально автором, отже: ексклюзивно для відвідувачів “Точки літературного кипіння”. Читайте та насолоджуйтесь. Продовження... Буде!
"Окружна Дорога" Юрко Покальчук
Крутосхил - Сашко зрозумів, що прийшла і його хвилина, невідворотна і вирішальна. Врешті у свої шістнадцять років він зможе відчути себе вповні дорослим, вояком, пройде вишкіл, візьме в руки зброю за святе діло, плече до плеча з друзями він ітиме в бій, він захистить Волю України...
Молитва - Страх охватил ее, парализуя, с того мгновения, как она, войдя, хотела включить свет в коридоре и вдруг ощутила чью-то ладонь на своих губах, и хриплый голос над ухом: “Хочешь жить - молчи и подчиняйся!”
Аве Марія - Христя спала на сусідньому ліжку, а на Міська падала важка стіна жаху, він стояв перед проваллям, власне, він вже летів у нього, зіштовхнутий долею в лихо, в біду, в нікуди, в ніщо, в ніяк, сам один, безпорадний, маленький і вмить дико самотній.
Окружна Дорога - Я більш-менш пам'ятав, як ми добирались в Росію з України. гроші в мене були і чималенькі. Отож Я взяв квиток на поїзд з Москви до Тули. А звідти вже автобусом дістався прикордонного села на межі з Україною. Документів у мене ніяких не було, тому навіть думати про легальний переїзд в Україну не доводилось. Я посидів у тому селі в кафе, випив пива і подався пішки далеко за село. Напрямок на Україну я визначив і пішов через поля туди, де мала бути Україна.
Сашкова Неділя - Я прокинувся від галасу на кухні, який не тільки не стихав, але розгорався чимдалі більше. Я з сумом згадав, що нині неділя і поволі збагнув, що день починається як срака і треба якось непомітно здути з дому, бо батьки не йдуть на роботу, а отже будуть сваритися чимдалі більше, а принагідно і мені влетить за що-небудь, тому потрібні рішучі дії.
Ритм - Відтоді він з нею почав цілуватися на прощання, при зустрічах також цілував її легенько і почував себе при цьому мужчиною й кавалером; коли, засинаючи, думав про неї, у нього все виструнчувалося, й він думав, що може з нею одружитись, і, якщо так, то ще трохи погуляє, а тоді вирішить, і тоді можна почати з нею і ближчі взаємини, бо ж... Льоня трахався зі своєю Ганею постійно і легенько під’юджував Тараса, проте Льоня був людиною делікатною, і в їхній дружбі було мовчазно укладено угоду, що ніхто задалеко не залазить в інтимний світ іншого, кожен говорив сам, що хотів і скільки міг.
Всi матерiали літературного порталу "Точка..." не пiдлягають подальшому вiдтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якiй формi.
|