Український інформаційний портал "Точка літературного кипіння" :: Точка - література у русі
- Актуальні літературні новини та анонси
- Аналітика літературних подій та процесів
- Огляди книг
- Репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій
- Бібліотека ексклюзивних публікацій: проза, поезія, критика,
  драматургія, переклади, інтерв'ю, публіцистика
Головна | Новини | 33 KOROVY | Критика | РаУВРРвСРСР | Публікації | Бібліотека | Сторінка автора | Розсилання | Зареєструватися
   Пошук по сайту

   Нові публікації
Ще подружимся.
( Саша Файна)
Покоління риб.
( Саша Файна)
Одне "нехай" проти всього світу.
( Саша Файна)
А я,а я...
( Саша Файна)
"А життя непомітно продовжилось...".
( Саша Файна)
всі публікації

   Відвідування:
переглядів: 177
відвідувачів: 31
всього: 79742



сумно? - інтернет-видання про культуру




  “Єа Ё­бЄЁҐ 100x100

 Прозаїк, поет, перекладач, науковець, Юрко Покальчук — одна з найцікавіших і найоригінальніших постатей в українській літературі, його називають культовим письменником сучасності і це справді так. Команда Літературного Порталу “Точка...” має за честь відкривати нову рубрику “Електронна бібліотека” книгою “Окружна дорога” написаною Покальчуком. Роботи надані персонально автором, отже: ексклюзивно для відвідувачів “Точки літературного кипіння”. Читайте та насолоджуйтесь. Продовження... Буде!

"Окружна Дорога"
Юрко Покальчук

Крутосхил - Сашко зрозумів, що прийшла і його хвилина, невідворотна і вирішальна. Врешті у свої шістнадцять років він зможе відчути себе вповні дорослим, вояком, пройде вишкіл, візьме в руки зброю за святе діло, плече до плеча з друзями він ітиме в бій, він захистить Волю України...

Молитва - Страх охватил ее, парализуя, с того мгновения, как она, войдя, хотела включить свет в коридоре и вдруг ощутила чью-то ладонь на своих губах, и хриплый голос над ухом: “Хочешь жить - молчи и подчиняйся!”

Аве Марія - Христя спала на сусідньому ліжку, а на Міська падала важка стіна жаху, він стояв перед проваллям, власне, він вже летів у нього, зіштовхнутий долею в лихо, в біду, в нікуди, в ніщо, в ніяк, сам один, безпорадний, маленький і вмить дико самотній.

Окружна Дорога - Я більш-менш пам'ятав, як ми добирались в Росію з України. гроші в мене були і чималенькі. Отож Я взяв квиток на поїзд з Москви до Тули. А звідти вже автобусом дістався прикордонного села на межі з Україною. Документів у мене ніяких не було, тому навіть думати про легальний переїзд в Україну не доводилось. Я посидів у тому селі в кафе, випив пива і подався пішки далеко за село. Напрямок на Україну я визначив і пішов через поля туди, де мала бути Україна.

Сашкова Неділя - Я прокинувся від галасу на кухні, який не тільки не стихав, але розгорався чимдалі більше. Я з сумом згадав, що нині неділя і поволі збагнув, що день починається як срака і треба якось непомітно здути з дому, бо батьки не йдуть на роботу, а отже будуть сваритися чимдалі більше, а принагідно і мені влетить за що-небудь, тому потрібні рішучі дії.

Ритм - Відтоді він з нею почав цілуватися на прощання, при зустрічах також цілував її легенько і почував себе при цьому мужчиною й кавалером; коли, засинаючи, думав про неї, у нього все виструнчувалося, й він думав, що може з нею одружитись, і, якщо так, то ще трохи погуляє, а тоді вирішить, і тоді можна почати з нею і ближчі взаємини, бо ж... Льоня трахався зі своєю Ганею постійно і легенько під’юджував Тараса, проте Льоня був людиною делікатною, і в їхній дружбі було мовчазно укладено угоду, що ніхто задалеко не залазить в інтимний світ іншого, кожен говорив сам, що хотів і скільки міг.

Всi матерiали літературного порталу "Точка..." не пiдлягають подальшому вiдтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якiй формi.

Я не письменник постмодерніст і ніколи ним не був. Не називайте мене так.
Для тих, хто не знає як ставиться Сергій Жадан до Любка Дереша, до Венедикта Єрофєєва, до Спілки письменників України, до творчих спілок загалом, до постмодернізму, до українського футуризму і Семенка; хто не знає чого не вистачає українській літературі, чого не вистачає самому Жадану, що для письменника найбільший кайф, що він робить, лягаючи спати, що вчинить Жадан з Міністерством освіти, про що він не готовий говорити з широкою аудиторією, які поняття він сприймає скептично; і найголовніше – для тих, хто сумнівається, що цьому “застудженому горлу” можна вірити, власне, і публікується нижченаведана нарізка.

далі
всі нарізочки/звіти
"Я, “Побєда” і Берлін" Кузьми Скрябіна
Слідом за епатажною і скандальною Іреною Карпою своє ім`я в історію сучасної української літератури вирішив вписати ще один питомий музикант - фронтмен популярного гурту “Скрябін” Кузьма. Цього року він дебютував з книгою “Я, “Побєда” і Берлін”. Попри рекордні продажі роботи, варто зазначити, що дебют видався непереконливим. Популярність книги, перш за все, зумовлена славою Кузьми як музиканта. А от чи купуватимуть Скрябіна після того, як пізнають його в образі письменника - сказати важко. Читати далі
вся критика
Розстріляне відродження
Не-романтик. Людина блискучої самоосвіти, суворої праці й шаленої активності. Міг писати про що завгодно – а сходив зрештою до наболілого. Наболілої сірості, наболілої порожнечі, серед якої найяскравіша подія – смерть. Все так просто. Валеріан Підмогильний. далі!
РаУВРРвСРСР
Тарас Прохасько
Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.

Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. далі..
всі персоналії
© 2004-2008 In Web We Trust       Розробка Сергія Паранька. Дизайн та програмування: Антона Янюка