- Актуальні літературні новини та анонси
- Аналітика літературних подій та процесів
- Огляди книг
- Репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій
- Бібліотека ексклюзивних публікацій: проза, поезія, критика,
драматургія, переклади, інтерв'ю, публіцистика
Мабуть-таки, ми з Вами справді живемо в епоху антологій. Яких тільки антологій не було створено за останні роки! Антології поезії, антології гумору, антології фантастичної повісті, антології модерної драми… Часом їхні назви домежно прості, як-от «Іменник», «Початки», «Тексти», «Координати», «Вісімдесятники», «Дев’ятдесятники», часом – промовисто-образні: «Молоде вино», «Приватна колекція», «Розсипані перли», «Атоми серця», – а часом – доволі екзотичні: «Близнята ще зустрінуться», «Вечеря на дванадцять персон», «Пси Святого Юра», «Квіти в темній кімнаті». Антології української літератури виходять не лише в Києві, Львові, Тернополі, Івано-Франківську чи Житомирі, але й по всіх світах: від таких мегаполісів, як Нью-Йорк, Париж, Москва, Варшава, Мюнхен або Торонто, до маленького угорського міста Ніредьгаза.
Утім, навіщо ходити аж так далеко, коли в нашому рідному Харкові за останні роки побачила світ ціла купа антологій: «Очима серця», «Слобожанська Муза», «Два міста», «Барокова поезія Слобожанщини», «Сьоме око» тощо. І ось тепер – «Харків forever» – антологія молодої харківської поезії початку третього тисячоліття. Переважна більшість авторів цієї збірки є учасниками двох, напевно, вже культових літературних формацій – «Zacharpolis MM», тобто «Харків 2000», та «Весло Слова». Їхні твори знають далеко за межами Харкова, адже вони були друковані на сторінках таких стильних видань, як «Молода Україна» (Київ), «Четвер» (Львів), «Кальміюс» (Донецьк). Ба більше – Роман Трифонов, Сашко Ушкалов, Олег Коцарев та Ольга Лисенко вже мають власні поетичні книжки.
Поезія харківської університетської молоді – це особливий, сказати б, вибагливий урбаністичний світ, створений не лише примхливою фантазією талановитих філологів та журналістів, але й тим досвідом української, американської, німецької, російської чи польської літератури, який вони фахово опанували. Сподіваюся, дорогий Читачу, що ця поезія своїми мотивами, образами й ритмами заімпонує Вам так само, як і мені.
Я не письменник постмодерніст і ніколи ним не був. Не називайте мене так.
Для тих, хто не знає як ставиться Сергій Жадан до Любка Дереша, до Венедикта Єрофєєва, до Спілки письменників України, до творчих спілок загалом, до постмодернізму, до українського футуризму і Семенка; хто не знає чого не вистачає українській літературі, чого не вистачає самому Жадану, що для письменника найбільший кайф, що він робить, лягаючи спати, що вчинить Жадан з Міністерством освіти, про що він не готовий говорити з широкою аудиторією, які поняття він сприймає скептично; і найголовніше – для тих, хто сумнівається, що цьому “застудженому горлу” можна вірити, власне, і публікується нижченаведана нарізка.
Слідом за епатажною і скандальною Іреною Карпою своє ім`я в історію сучасної української літератури вирішив вписати ще один питомий музикант - фронтмен популярного гурту “Скрябін” Кузьма. Цього року він дебютував з книгою “Я, “Побєда” і Берлін”. Попри рекордні продажі роботи, варто зазначити, що дебют видався непереконливим. Популярність книги, перш за все, зумовлена славою Кузьми як музиканта. А от чи купуватимуть Скрябіна після того, як пізнають його в образі письменника - сказати важко. Читати далі
Не-романтик. Людина блискучої самоосвіти, суворої праці й шаленої активності. Міг писати про що завгодно – а сходив зрештою до наболілого. Наболілої сірості, наболілої порожнечі, серед якої найяскравіша подія – смерть. Все так просто. Валеріан Підмогильний. далі!
Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.
Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. далі..
Пошук по сайту
всі публікації
