- Актуальні літературні новини та анонси
- Аналітика літературних подій та процесів
- Огляди книг
- Репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій
- Бібліотека ексклюзивних публікацій: проза, поезія, критика,
драматургія, переклади, інтерв'ю, публіцистика
Народився в місті Люботин, що на Харківщині. З дитинства має “нездоровий” потяг до двох речей – філології та музики. Наразі пише філософську поезію й грає на гітарі, блок-флейті та губній гармоніці. Учасник літгурту «Zacharpolis MM». Брав участь у багатьох музичних концертах і поетичних акціях. Сашкові тексти друкувалися в часописі «Молода Україна», антології «Левада» тощо.
* * *
Холодно й брудно в зимовому місті
Блукати без грошей і сенсу,
Але не виходить стояти на місці
Чи рухатись, як Мерлін Менсон.
Холодно пити пиво торішнє,
Що не смачне і не гріє.
Зішкрібаю зі стелі думки горішні –
Зародки філософії.
Холодно, бо всюди ходять знайомі,
Але не реальні люди,
Мені вони всі достеменно відомі –
Ніхто з них не знає, що буде.
* * *
Часом мені здається,
Що жити уже запізно.
Підлітки нюхають клей
і розбрідаються містом,
Стеля тисне на скроні
Цементно-сірою масою,
Хукають люди в долоні,
Надія не гріє – згасла.
Старі з торбами картоплі
Спішать на місцеві ринки,
Зростають в степах коноплі,
Плавають в морі риби...
І дівчина зранку купує
У маркеті каву в гранулах.
Може я помиляюсь?
Може жити – зарано?
* * *
поезія – це не питання
поезія – це навіть не відповідь
це зблиск підсвідомості граней
це грашки у сповідь – не вірте їй
* * *
Там, де нарешті почнуться твої дзеркала,
Скінчиться вічне бажання
бути як хтось.
Те, що ти з?вжди
У цьому житті шукала,
У дзеркалі вічності
врешті-таки знайшлось.
* * *
коли виграєш, то гра
зазвичай закінчилась.
коли програєш, то
врешті виходить те саме.
чи варто шукати в житті
хоч якісь причини
якщо однаково прийдеш
до свого зламу?
* * *
Притулившись лицем до заднього скла
Увінчавши погляд у далечінь
Ти була, хоча майже і не була
Бо не стало нараз звичайних значінь
Спочивали янголи в небесах
Спочивало серце – мов кошеня
Спочивали думки у шухлядах-снах
Спочивало знання. (Безмовне знання)
Я не письменник постмодерніст і ніколи ним не був. Не називайте мене так.
Для тих, хто не знає як ставиться Сергій Жадан до Любка Дереша, до Венедикта Єрофєєва, до Спілки письменників України, до творчих спілок загалом, до постмодернізму, до українського футуризму і Семенка; хто не знає чого не вистачає українській літературі, чого не вистачає самому Жадану, що для письменника найбільший кайф, що він робить, лягаючи спати, що вчинить Жадан з Міністерством освіти, про що він не готовий говорити з широкою аудиторією, які поняття він сприймає скептично; і найголовніше – для тих, хто сумнівається, що цьому “застудженому горлу” можна вірити, власне, і публікується нижченаведана нарізка.
Слідом за епатажною і скандальною Іреною Карпою своє ім`я в історію сучасної української літератури вирішив вписати ще один питомий музикант - фронтмен популярного гурту “Скрябін” Кузьма. Цього року він дебютував з книгою “Я, “Побєда” і Берлін”. Попри рекордні продажі роботи, варто зазначити, що дебют видався непереконливим. Популярність книги, перш за все, зумовлена славою Кузьми як музиканта. А от чи купуватимуть Скрябіна після того, як пізнають його в образі письменника - сказати важко. Читати далі
Не-романтик. Людина блискучої самоосвіти, суворої праці й шаленої активності. Міг писати про що завгодно – а сходив зрештою до наболілого. Наболілої сірості, наболілої порожнечі, серед якої найяскравіша подія – смерть. Все так просто. Валеріан Підмогильний. далі!
Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.
Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. далі..
Пошук по сайту
всі публікації
